Як і чому ми переїхали у Івано-Франківськ

Якщо ти переїздиш бодай один раз, то наступні переїзди відчуваються як звичайні подорожі. Ти легко збираєш чемодан за пару годин, купуєш квитки в одну сторону і вуаля! Ось ти уже прямуєш до нового життя.

Так сталося і з нашим переїздом у Івано-Франківськ. Коли у жовтні відбулися перші масовані удари по інфраструктурі і ми добу просиділи без електрики, то мені в голову прийшла ідея переїхати із Києва кудись подалі. Я закинула її Віталіку і він не довго думаючи підтримав.

Насправді причин на таке швидке рішення було декілька - по-перше, у нас вдома усе на електриці (а значить без електрики ми б не змогли ні приготувати їсти, ні зігрітися у разі лютих морозів), а, по-друге, на попередній роботі Віталіку сказали, що не будуть оплачувати простої пов’язані із відключенням світла (так, і в IT не все так солодко, як усі думають). Тому зваживши усі за і проти, ми зібрали дві валізи, кицю, купили квиток на потяг до Франківська і тю-тю…

Чому Івано-Франківськ?

Власне, чому ми поїхали у Івано-Франківськ? І Віталік, і я - із Києва, усі наші родичі живуть у Києві і їхати кудись західніше - це чисто навмання. Але Франківськ ми обрали не просто так. Колись, десь 5 років тому, перед тим, як купувати квартиру ми зійшлися на думці, що прожити усе життя в Києві - не така вже і прикольна перспектива і що було б класно спробувати пожити деінде. Як раз того ж року ми багато подорожували містами України (Львів, Франківськ, Ужгород, Чернівці) і нам страшенно сподобався Івано-Франківськ. Це камерне містечко близько до гір, смачна дешева кухня, велетенський парк і озеро недалеко від центру. Ми навіть розглядали купити квартиру в цьому місті, але врешті ми все-таки залишилися в Києві, а далі були переїзди у Іспанію та Канаду…

Тож тепер, коли постало питання куди тимчасово поїхати пожити на заході - це однозначно був Івано-Франківськ.

Проживши тут два місяці я рада, що тоді ми все ж вибрали Київ, але не тому що Івано-Франківск поганий. Це реально круте місто. Та для молодих людей, як на мене, Київ відкриває на багато більше можливостей. Нам би просто стало нудно тут, особливо тоді, 5 років тому. У цьому місті ідеально бути із малими дітьми - усе на відстані витягнутої руки, або на пенсії - знову ж, усе надзвичайно доступно і поряд купа красивої природи гір.

Але на пів року, я, думаю, це було класним рішенням оселитися тут. І далі розповім чому 😉

Незвичні речі, які трапилися у Івано-Франківську

Каплички на кожному кроці

Як тільки ми приїхали у Івано-Франківськ по ділу (дивитися квартири із ріелтором), у очі кинулася цікава річ - у кожному закутку серед будинків є каплички чи навіть міні-церкви. Наша ріелторка водила нас шорткатами (а цих капличок особливо багато десь у жебенях, між будинків) і зупинялася біля кожної, хрестилася і щось бурмотіла собі під носа. Не знаю, чи таким чином нам вдавалося зекономити час, як вона обіцяла ідучи стежками, яких нема на гугл-мапах, але це забавляло.

Наразі ж ми живемо у квартирі, вікна якої виходять на маленьку церкву, звуки якої будять нас щовихідних. Там нема дзвонів, але є колонки на вулиці, щоб усі чули, що відбувається в середині 😃

  

Дуже малі відстані

Усе місто по діагоналі можна пройти десь за годину. Ми живемо в районі парку Шевченка, тому нам усюди пішки добиратися - максимум 15-20 хвилин. У центр ми ходимо через пішохідну вулицю Шевченка. У спортзал я ходжу через парк. Тут взагалі не треба машина, якщо не плануєте виїжджати "за кільце".

Мабуть, через це тут і є деякий напряг із онлайн-таксі. Дуже складно викликати Уклон чи якесь інше, може їхати до 15 хвилин, а водії часто не дуже приємні. Але якщо вже їхати машиною, то це або дуже швидка дорога (так, до вокзалу нам десь 5 хвилин добиратися), або навпаки - дуже довга, бо по місту часто бувають пробки через вузькі односторонні дороги.

У мене досі є звичка закладати мінімум годину на добирання, але після кількох разів очікування по пів години у салоні чи на вокзалі, я себе стараюся зупиняти, якщо так і хочеться вибігти "щоб встигнути".

Доволі специфічні люди

Більшість людей тут мені нагадують людей із якихось нульових. Це видно і по тому, як вони вдягаються, і по тому, як себе поводять. Наприклад, якщо іде дівчина вся в хутрі, із довжелезними закрученими віями, на підборах по снігу і льоду - це 99% місцева. Або якщо чувак їде на машині, починає сигналити якогось біса, відкривати вікно і поводитися, як бик, то теж скоріше за все місцевий бізнесмен якийсь.

Особливо мене бісить один мужик у спортзалі, який займається у навушниках і починає говорити на весь зал із якимись своїми підлеглими. Але це ще пів біди, він дуже любить до мене звертатися на "ти", коли підходить до тренажера, де я замаюся і ніколи за собою не прибирає, після того, як позаймався зі снарядом. Ніби я маю сама за ним прибирати...Так і хочеться його двинути! Короче, дуже багато невихованих людей тут.

Звісно, що є і класні, цікаві та креативні люди, але якось вони розчинаються у морі таких, як той чувак.

Що подобається у Івано-Франківську?

Близько до всього

Коли ми їхали перед зимою у Івано-Франківськ, я уявляла, що ми мало не щовихідних будемо їздити у гори і багато ходити у походи. Але, звісно, нічого подібного не сталося, не дивлячись на те, що гори, Львів та Чернівці знаходяться за 1-2 години їзди від міста. Перш за все це сталося через те, що у нас нема тачки, що значно полегшує подібні пересування. По-друге, через нашу лінь та те, що нема із ким лишити кицю на довго.

Не дивлячись на це, ми все ж мали шанс з'їздити на вікенд у Львів (спеціальним галицьким експресом! це лакшері електричка, яка доїжджає за 2 години до Львова :) ), один раз на всі вихідні у Яремче, а потім іще раз із друзями машиною у Яремче на один день. 

Сподіваюся, що за той час, що залишився до повернення у Київ нам іще випаде нагода з'їздити кілька разів у гори чи може навіть у Чернівці :)

Львів різдвяний

Зустріч у Львові :)

На водоспаді у Яремче :)

Яремче залізничний вокзал

Досить дешеві послуги (але не завжди якісні)

Коли я тільки переїхала до Івано-Франківська у мене з'явився новий челендж - знайти собі нормальний салон для манікюру-педикюру, спортзал, масаж і т.д.

Спочатку, коли я стала пробивати ціни і що є поряд, то я була у захваті від цін, адже тут майже усе було в два рази дешевше, ніж у Києві. Але пізніше, коли я відвідала кілька місць, то я зрозуміла, що якість (навіть ніби у нормальних салонах) не дотягує до київської. Тому я спробувала піти у один дорогий салон за мірками Франківська, де манікюр коштував навіть дорожче, ніж я собі робила в Києві і там було супер-круто!

Те ж саме зі спортзалом. Щось дешеве і на фотках нормальне виявлялося застарілою купою заліза і врешті ми зупинилися на одному не дуже дешевому (знову ж за мірками Івано-Франківська) і не дуже поряд із домом, але нормальному залі. Хоча і там є свої нюанси, звісно. Все-таки, видно, що не Київ.

Але, якщо не придиратися, то тут можна пошукати класні недорогі сервіси.

Хороший район в якому живемо

Ми живемо в районі Нацгвардії. Поряд Училище МВС, лікарня і церква. А ще нам 5 хвилин до парку із озером, 15 хвилин до центру пішки. Поряд є магазини, найсмачніша кав'ярня міста BURO та невеликий маркет за 10 хвилин пішки.

Хоча ми живемо у багатоповерхівці - навколо нас приватний сектор, тож будинки маленькі. Брешуть пси, кукарікають півні... Ніби у селі...

Як мені здалося, то саме цей район доволі популярний у переїхавших, оскільки у нас дуже багато немісцевих сусідів. А ще це чи не єдиний район де збудовано і заселено великий ЖК недалеко від центру. Тому, якщо буде бажання заселитися в класному районі у Івано-Франківську, я би його рекомендувала :)

Смачні кафешки за помірні ціни

Власне, це найвідоміша принада Івано-Франківська!

І я навіть не буду починати розповідати про Десятку :) Десятка - це топчик на всі віки. Але окрім неї у Франківську є іще багато класних місць, де можна недорого і дуже смачно поїсти. Моїм фаворитом є Fabbrica. Там найсмачніші сніданки евер. Шакшука просто вкрала моє серденько. Мабуть, саме у цей заклад ми ходимо найчастіше.

Також доволі класно можна перекусити у закладі Курземе. У ньому смачні сніданки та дуже затишний дворик.

Ну, як ви уже зрозуміли, я по сніданкам, тому ще одне місце, де дуже смачно - це вафельна Waffel. Я обожнюю їх солодку вафлю із печеною грушею, але окрім цього у них є і повноцінні сніданки із овочами

Окрім того, у Франківську є багато закладів, де можна ситно поїсти традиційну українську кухню. Зокрема, мені сподобалося гриль-меню в Перша Грильована Гільдія. Здається, що саме подібних закладів - найбільша кількість у місті. 

А от із чим не пощастило, то це із різною азійською кухнею. Якщо ви любите суші, готуйтеся викладати якщо не більше, то на рівні із топовими суші-барами Києва. Якось ми сходили на вечерю і залишили 2000 грн за 3 сети + напої. Те ж стосується і пан-азійської кухні. Наприклад, у Bao Noodle Bar у самому центрі міста, хоч і досить смачно, але ціни кусаються, а вибір меню доволі обмежений.

Ну і загалом, я вважаю, що Івано-Франківську доволі не вистачає якихось саме сучасних, хіпстерських кафешок, які є у Львові та у Києві. Підтверджує цю думку, як на мене те, що майже у жоден заклад не можна увечері потрапити без попереднього запису. І це в часи війни, коли люди взагалі менше їдять і подорожують. Тому, тут є над чим попрацювати, як на мене, рестораторам:)

Погода цього року і взагалі клімат тут

Клімат Івано-Франківська взимку в цьому році був просто неперевершений! Багато туманів, мряки, мало снігу і морозів. Середня денна температура повітря за моїми спостереженнями була приблизно на рівні 5 градусів тепла. А 1 січня піднялася до 17 градусів! Я знаю, що аномально тепло було по всій країні, але ми прям приймали сонячні ванни в перший день цього року.

При цьому у горах, за 1,5 години їзди від Франківська було доволі прохолодно і лежав сніг. Тому нам реально дуже повезло, що в низині нічого такого не було. Короче, я щасливо проходила всю зиму в осінній куртці і лосинах. Насолоджувалася зеленню та качечками на озері, що не замерзло :) 

Що не подобається?

Не працюють у неділю (дехто навіть у суботу)

Бо неділя - то святий день, треба піти до церкви, а потім відпочивати. Записатися до лікаря - зась, салон, спортзал і тд, навіть за подвійну плату - ніхто не буде цього робити. Звісно, людині із Києва, де всі намагаються заробити грошей і готові працювати і після 18, і на вихідні - складно до такого звикнути...

І мене навіть після кількох місяців проживання у Франківську це бісить! Реально, працюють одиниці і майже всі - це приїжджі, яким треба заробляти гроші, щоб якось прогодувати себе...

А ще тут не працюють після 18, а то і раніше... Тобто якщо тобі треба щось зробити, то виділяй свій робочий час на це.

Дуже пізно усе відкривається

Це у продовження попередньої теми, мабуть. Але в Києві я звикла рано прокидатися, бо до 9 ранку, коли треба виїжджати на роботу, я маю іще сходити у спортзал, поїсти, помитися, зібратися...

Тут же, мабуть, через те, що дуже малі відстані, або просто люди ліниві :) Але прокинутися і поснідати десь поза квартирою до 9 ранку в будні - не реально (єдиний варіант це Urban Space). На вихідних взагалі це може бути починаючи із 11 ранку. Те ж саме стосується кав'ярень із кавою. Треба знати конкретні місця, куди іти, якщо ви хочете випити каву о 8 ранку, наприклад.

Ціни на житло

Це окремий біль. Ми коли приїхали - прифігіли від цін. Свою двокімнатну квартиру ми знімаємо за 450 доларів. Усі ціни закріплюються у доларовому еквіваленті. Тобто зараз у нас виходить десь 18000 грн на місяць за квартиру. Найдорожчу квартиру, яку ми знімали у Києві - була 16000 грн... Ну, короче, обдирати переселенців тут нормально навчилися. І це ми реально взяли найдешевшу із тих, що нам пропонували на той час квартир! Середня ціна інших була 900 доларів! Ви тільки вдумайтеся!!! І це ніяких євроремонтів, чи супер-пупер техніки. Просто стандартний набір, квартира, в якій уже раніше жили квартиранти, ремонт десь десятих років...

При цьому у Франківську ріелтори беруть 100% комісію. І у нас іще просили місячний завдаток + завдаток за кота... Тобто при заїзді нам треба було заплатити 1450 доларів. Непогано, я вважаю, як для переїзду у маленький районний центр...

Мені дуже пощастило, що моя компанія нам компенсувала частину витрат на житло.

Видно, що місто доволі бідне

В цілому, місто виглядає доволі бідним і пошарпаним. Окрім як в історичному центрі, усюди роздовбані тротуари та обпадають будинки, досить багато бруду на дорогах. А люди не прибирають за псами, усюди на асфальті та траві купи лайна...

Коли випадає сніг - дороги між будинками ніхто не чистить і доводиться ковзати по багнюці, поки не розстане... Знову ж, у Києві я вже звикла, що комуналними працюють щойно починається якась заметіль і до вечора уже всі основні дороги розчищені. Тут же чистять тільки проїжджі частини і то лише найбільші дороги...

Тож ось такі у мене змішані враження від Івано-Франківська. Як завжди, усюди є свої плюси і свої мінуси. Але я однозначно дуже сумую за Києвом і хочу скоріше повернутися додому!

Якщо будуть якісь питання про наш переїзд чи життя у Івано-Франківську, буду рада відповісти на додаткові питання у коментах :)